Щоб збирати здорові і рясні врожаї огірків до пізньої осені варто щодня приділяти їм хоча б десять хвилин уваги. Огірки належать до найніжніших культур і дуже чутливі до шкідників та хвороб.
Найважливіше завдання – зберегти рослини сильними, а листя зеленим, тоді можна розраховувати на стабільний урожай аж до холодів.
Під час спекотних літніх днів огірки особливо швидко реагують на нестачу води чи будь-який стрес, тому регулярний догляд стає вирішальним.
Починається все з правильного вибору місця. Огірки люблять сонце, але не переносять сильного вітру. Ґрунт повинен бути пухким, багатим на гумус і добре дренованим.
Дуже корисно перед посадкою внести перепрілий компост або перегній – це збагатить землю і поліпшить її структуру.
Щоб ґрунт довше зберігав вологу і поступово віддавав поживні речовини, я завжди використовую мульчу – солому, траву чи подрібнену кропиву. Важливо підтримувати постійну вологість, адже огірки складаються переважно з води.
Але застою рідини допускати не можна. Найкраще поливати рано-вранці або ввечері, коли вода повільніше випаровується.
Дощова вода підходить найкраще, бо вона м’яка і без вапна.
Раз на тиждень я додаю у відро води чайну ложку деревної золи (попелу) або трохи кальцію з морських водоростей – це зміцнює рослини і дає їм потрібні мікроелементи.
У період активного росту огірки дуже потребують підживлення.
Для цього використовую настій кропиви або компостні витяжки, а з початком цвітіння додаю калійні добрива, щоб стимулювати утворення плодів і зробити тканини рослини міцнішими.
Один із моїх улюблених рецептів рідкого підживлення – дев’ять літрів відстояної води, літр молока, двадцять грамів соди, десять грамів лимонної кислоти й чайна ложка кориці. Суміш настоюю дві години і поливаю по пів літра під кожну рослину.
Молоко збагачує кальцієм, калієм і магнієм, а також захищає від деяких шкідників. Сода з лимонною кислотою пригнічують грибкові хвороби, а кориця відлякує комах. Таке підживлення я даю раз на десять-чотирнадцять днів.
Ще один дієвий засіб – настій кропиви або хвоща. Вони багаті на кремній, що зміцнює клітинні стінки та робить огірки стійкішими до захворювань. Я беру кілограм свіжої зелені, заливаю десятьма літрами води й залишаю на добу. Потім використовую або в чистому вигляді, або розводжу водою.
Не менш важливо стежити за провітрюванням. Якщо листя надто густе, в середині куща накопичується волога і це провокує грибкові хвороби.
Тому я завжди видаляю хворе чи пошкоджене листя, а також те, що торкається землі.
Щоб урожай тривав довше, огірки потрібно регулярно збирати. Чим частіше знімати плоди, тим більше нових зав’язується. Я ніколи не чекаю, поки вони переростуть, бо молоді і менші огірочки смачніші, мають менше насіння і стимулюють рослину до подальшого плодоношення.
Велику користь дає і природний захист від шкідників. Наприклад, настій з часнику та перцю чудово відлякує попелицю та кліщів.
Для цього подрібнюю головку часнику й невеликий стручок гострого перцю, заливаю літром гарячої води, настоюю, а потім обприскую листя.
Іноді використовую розчин господарського мила або трохи олії німу, але тільки у вечірні години, щоб сонце не обпекло листя.
Огірки добре ростуть у змішаних посадках. Їм до вподоби сусідство з квасолею, кропом, фенхелем і цибулею. А ось біля картоплі чи томатів краще не саджати, бо вони мають спільні хвороби.
Я завжди ставлю для огірків опори, так рослини ростуть вище, отримують більше повітря і менше хворіють.
Після дощів чи рясного поливу обов’язково розпушую ґрунт, щоб він не злежувався й коріння вільно “дихало”.
І головне, я завжди уважно спостерігаю за своїми рослинами. Будь-які зміни кольору листя, плями чи отвори – це перші сигнали, на які потрібно реагувати.
На ранніх стадіях майже всі проблеми можна вирішити простими народними методами, без “хімії”.
Огірки справді вибагливі, але якщо подарувати їм трішки щоденної уваги, вони віддячать щедрим урожаєм хрустких і ароматних плодів, свіжих і чистих, як сама природа.
Бажаю здорових рослин і щедрого врожаю.
