Багато хто помітив, що цього року Європа вже відсвяткувала Великдень 5 квітня, а ми в Україні готуємося до свята лише на 12 квітня. Чому так стається, якщо ми начебто перейшли на новий календар? Давайте розберемося на пальцях.
1. Справа не лише в календарі
Ми звикли думати, що все через “новий” і “старий” стилі. Дійсно, більшість українських церков перейшли на Новоюліанський календар (для Різдва, Покрови, Миколая). Але з Великоднем ситуація складніша – його дату вираховують за спеціальною методикою, яка називається Пасхалія.
2. Формула Великодня: Місяць та Сонце
Правило для всіх одне: Великдень має бути в першу неділю після першої повної повні, що настає після весняного рівнодення (21 березня).
Але тут починаються розбіжності:
- Західна церква (католики та протестанти) використовує Григоріанський календар. Для них 21 березня – це наше 21 березня.
- Східна церква (православні та греко-католики) використовує Юліанську пасхалію. Для них “церковне” рівнодення за старим стилем відстає на 13 днів.
3. Єврейська Пасха (Песах)
Це ще одна важлива причина. За православними канонами, Великдень не може святкуватися раніше або в один день із єврейським Песахом (це пов’язано з послідовністю подій у Біблії). Католицька церква на це правило не зважає.
У 2026 році Песах закінчується якраз перед нашим 12 квітня, тому ми чекаємо зайвий тиждень.
Що це означає для нас?
Насправді, це дає нам більше часу на підготовку!
- Для господарів: Це зайвий тиждень, щоб спокійно побілити дерева, досіяти редиску чи вимити вікна після затяжної весни.
- Для родини: Можна привітати друзів за кордоном 5 квітня, а потім зібратися всім разом 12-го.
