Підбивана квасоля – традиційна закарпатська страва, яку готую із простих і доступних продуктів. Готую такий суп без м’яса, але він виходить настільки густим і ситним, що ним легко нагодувати всю родину.
Інгредієнти:
- 500 г розмоченої квасолі
- 2 л води
- 1 ст. л. борошна
- 1 цибуля
- 300-350 г сметани (20%)
- зелень селери
- паприка- за смаком
- сіль – за смаком
Приготування:
Білу квасолю промиваю і замочую у воді на ніч. Потім перекладаю у велику каструлю, заливаю свіжою водою і ставлю варитися. Води потрібно приблизно втричі більше за об’єм квасолі.
Поки квасоля закипає, готую засмажку. Цибулю дрібно нарізаю та обсмажую на невеликій кількості олії до золотистого кольору.
Додаю борошно, зменшую вогонь і добре перемішую, щоб воно злегка підрум’янилося. Вимикаю плиту, всипаю трохи паприки і ще раз перемішую. Багато паприки не потрібно, адже суп не повинен стати червоним.
Коли квасоля закипить, додаю до неї засмажку та жменю листочків селери, вона надає супу особливого аромату. Можна використовувати як свіжу, так і сушену, але зі свіжим листям смак виходить особливо приємним.
Залишаю суп спокійно варитися приблизно на пів години. Потім додаю сіль за смаком, накриваю каструлю кришкою не повністю і варю ще близько пів години. Сильно кипіти суп не повинен.
Тим часом готую сметанну заливку. Сметану перекладаю в миску, добре розмішую до однорідності. Якщо вона не дуже жирна, можна додати трохи вершків.
Щоб сметана не утворила грудочок у гарячому супі, поступово підливаю до неї гарячий квасолевий бульйон. Додаю його невеликими порціями і постійно перемішую. Воду для цього не використовую, бульйон робить заливку смачнішою та насиченішою.
Підготовлену сметану вливаю в каструлю з квасолею, добре перемішую і залишаю варитися ще приблизно на 15 хвилин.
Якщо суп хочеться зробити густішим, можна додати ще трохи борошна. Розводжу його спочатку невеликою кількістю води, потім поступово додаю квасолевий бульйон і ретельно розмішую, щоб не було грудочок. Вливаю суміш у каструлю та проварюю ще близько 5 хвилин. Наприкінці пробую і за потреби додаю сіль.
Головне – добре розварена, м’яка квасоля. Час приготування залежить від її сорту, тому обов’язково перевіряю готовність, перш ніж вимикати плиту.
Підбивана квасоля виходить густою, ніжною та ароматною. Найкраще смакує, коли трохи настоїться. Це проста закарпатська страва без м’яса, яку хочеться готувати знову і знову. Смачного!
